На афіші написано «аматорський театр запрошує дорослих». Перша реакція — усміхнутися: «Ну яка з мене…

На афіші написано «аматорський театр запрошує дорослих». Перша реакція — усміхнутися: «Ну яка з мене акторка?» Друга — відкрити адресу. Бо десь між роботою, чергами й побутом залишилося бажання хоча б раз зіграти не свою звичну роль.

Не кожній людині потрібна сцена. Але відкриті творчі простори дозволяють бути недосвідченою, кумедною, недосконалою — без оцінки роботодавця чи родини. У цьому є важлива суспільна функція: ми зустрічаємося як люди, а не як набір обов’язків.

Якщо у твоєму місті є доступна репетиція, читка чи театральний гурток, можна просто прийти подивитися. Якщо немає — питання до громади, чому культура для дорослих така недоступна. А ти колись мріяла зіграти когось на сцені?