«У всіх у класі є новий телефон. Чому в мене немає?» — запитує дитина. Дуже хочеться відповісти: «Бо…

«У всіх у класі є новий телефон. Чому в мене немає?» — запитує дитина. Дуже хочеться відповісти: «Бо грошей нема, хіба не бачиш?» Але тоді саме дитина стає винною за питання. Інша спокуса — пообіцяти подарунок, на який у вас немає коштів.

Діти помічають, що родина від чогось відмовляється. Приховувати все не завжди потрібно, але й робити дитину співвідповідальною за оренду чи борги — несправедливо. Чесна відповідь має відповідати її віку: що можна зараз, чого не можна й хто ухвалює фінансові рішення.

Приклад: «Розумію, що тобі теж хочеться. Зараз ми обираємо необхідні покупки, тому телефон відкладаємо. Це рішення дорослих, тобі не потрібно за нас хвилюватися». Якщо можеш, назви дату, коли повернетеся до розмови, але не обіцяй неможливого. Про гроші можна говорити без сорому за бідність і без сорому за бажання.