Жінці за сорок пропонують цікаву гру. Вона має виглядати молодою, але не «молодитися». Бути доглянут…

Жінці за сорок пропонують цікаву гру. Вона має виглядати молодою, але не «молодитися». Бути доглянутою, але не марнославною. Мати бажання, але не говорити про них надто голосно. Правила суперечать одне одному — зате винною завжди можна зробити її.

Вік стає зручною підставою коментувати чужий одяг, сексуальність, роботу й право починати спочатку. Це не лише питання особистої впевненості. Це спосіб позначити межі дозволеного: молодшим ще рано, старшим уже пізно. Між цими двома вироками дуже легко загубити ціле життя.

Мені не потрібне гасло «сорок — нові двадцять». Я не хочу повертатися в двадцять. Я хочу жити у своєму віці, не здаючи щодня іспит на прийнятність. Комусь пасує яскрава сукня, комусь — сиве волосся, а комусь не цікава мода взагалі. Свобода не у вічній молодості. Вона у відмові бути невидимою на чужу вимогу.