Уявімо репетицію аматорського хору: в останньому ряду жінка, яка востаннє співала в школі. Перші дес…

Уявімо репетицію аматорського хору: в останньому ряду жінка, яка востаннє співала в школі. Перші десять хвилин вона боялася відкрити рота: раптом усі почують, що вона не потрапляє в ноти? А потім виявилося, що тут зібралися не для конкурсу.

Після сорока нове заняття часто здається таким, на яке вже запізно. Ми звикли бачити у відкритих для дорослих гуртках навчання «для розвитку», хоча вони можуть бути просто місцем зустрічі й задоволення. Не кожна справа мусить вести до диплома чи професії.

Подивися, чи є поблизу хор, танці, майстерня або спортивна група для початківців. Якщо їх немає або вони недоступні за ціною, це теж важлива розмова про міську культуру. Дорослим потрібні місця, де дозволено бути новачками.