Дитина поїхала на вихідні до бабусі. Ти зачинила двері — і відчула полегшення.

Дитина поїхала на вихідні до бабусі. Ти зачинила двері — і відчула полегшення. А за хвилину вже свариш себе: «Яка ж я мати, якщо радію тиші?» Наче любов до дитини потрібно доводити постійною готовністю бути поруч, слухати, відповідати, розважати й ніколи не втомлюватися.

Материнство вимагає багато уваги. Навіть коли ти любиш дитину всім серцем, безперервна відповідальність виснажує. Потреба побути наодинці не заперечує любові. Вона лише нагадує: окрім ролі мами, ти залишаєшся людиною зі своїми бажаннями й межами.

Порожня квартира не завжди означає порожнечу. Іноді це рідкісний простір, у якому не потрібно відповідати на жодне запитання. Якщо маєш кілька годин для себе, не мусиш перетворювати їх на генеральне прибирання. Можна спати, читати, мовчати. Любов до дитини не вимірюється тим, наскільки важко тобі без неї.