Твоя подруга залишилася в Україні. Ти виїхала. І тепер навіть звичайна розмова іноді болить.

Твоя подруга залишилася в Україні. Ти виїхала. І тепер навіть звичайна розмова іноді болить.

Вона розповідає про нічну тривогу. Ти — про школу дитини й документи. Ти замовкаєш, бо соромно говорити про свої труднощі. Вона замовкає, бо втомилася чути, як важко за кордоном.

Війна поставила близьких людей у дуже різні обставини. Біль не потрібно порівнювати, щоб він був справжнім. Але й вимагати однакового досвіду неможливо. Дружба може витримати відстань, якщо в ній залишається місце не тільки для новин, а й для чесних почуттів.

Спробуй почати не з поради, а з питання: «Тобі зараз потрібно, щоб я послухала, чи хочеш разом подумати, що робити?» І дозволь подрузі поставити тобі те саме питання.

Ви живете по-різному. Це не означає, що перестали бути близькими.